Як компенсаторний чинник для російської демографії розглядається завдання якомога більшого скерування до неї біженців з України. Якраз з урахуванням цього російська сторона намагається навʼязувати маршрути гуманітарних коридорів з виходом на Росію.


За різними розрахунками, реальні доходи населення Росії цьогоріч впадуть на 7,2%. Знижуватимуться вони у 2023 р. й надалі. Такою ж парадигмою рухатиметься й нарахована зарплата. Приріст індексу споживчих цін сягне у 2022 р. 23%.

Зростатиме безробіття та відповідно знижуватиметься рівень життя. Падіння інвестицій може сягнути 30%, товарообігу - до 7,5, послуг - 9%.

Усе це негативним чином позначатиметься на рівні народжуваності. Хоча ситуація з ним й без того є невтішною. В останні роки вона значно погіршується (коефіцієнт сумарної народжуваності - 1,52 дитини на одну жінку, а в розвинених країнах - 1,8 при середньому показникові на планеті 2,3 дитини на кожну жінку). Протягом 2-3 років очікується на зменшення цього показника до 1,35. Максимальне загострення проблеми фіксуватиметься з 2024 р.

Потік мігрантів з Донбасу, а також відкриття кордонів для азійських країн не допомагають зміні демографічної ситуації. 250 тис. осіб, які прибули з Донбасу - переважно жінки, діти, люди старшого віку. Міграційний ресурс звідти майже вичерпаний.

До ковіду в Росії було 10-11 млн іноземців, з них 5-7 млн - заробітчан; в лютому 2022 р. - відповідно 8 і 4-5 млн.

Напавши на Україну, Росія переслідує, окрім усього іншого, ще й мету отримати для себе “здобич” у вигляді українського населення, включаючи привласнення українських дітей і особливо перетягування до себе інтелекту з України. Мета - наростити за рахунок цього свій людський потенціал для підвищення статусу великої держави.

Отже, з великою долею вірогідності можна констатувати, що у “спецоперацію” закладалась необхідність покращення демографічної ситуації в РФ.