Сподівання на Херсонську область, як майданчик опробування підходів для розгортання відповідної роботи, не виправдались.

Експерти висловлюють сумніви щодо наявності у Кремлі якогось більш-менш визначеного розуміння, що робити далі на зайнятих територіях. Не кажучи за всю Україну. Свідченням цього можуть бути загальні фрази М.Патрушева: ми зацікавлені та будемо всебічно допомагати економічному розвитку й нормалізації життя українського народу.

А загалом російська влада про майбутнє України майже припинила визначено висловлюватись. Мовляв, ми не хотіли б поспішати з прогнозами.

За різними припущення, саме на Херсонщині планується розпочати перші експерименти з демілітаризації та денацифікації української держави. Однак відбуваються дискусії щодо їх перспектив. Через невіру, що РФ матиме можливість довести цю роботу до логічного завершення.

Найбільш прогнозованим варіантом є “зливання” Новоросії. Як це було після бурхливої російської весни 2014 р. Саме через це найактивніші противники київського режиму, як вважають у російському експертному середовищі, не поспішають до співпраці. З причин страху і небажання зажити слави зрадників. А також усвідомлення того, що нічого домогтися не зможуть, а тавро отримають довічне.

Через таку ситуацію Кремль наклав негласне табу на публічні дискусії щодо майбутнього України. Це дає експертам підстави для висновків: у Москви немає завершеного плану, яке майбутнє вона збирається їй визначити.

Тому заведено говорити, що майбутнє України визначить сам її народ. Єдине, що є очевидним - РФ не хоче бачити Україну успішною державою і все робитиме у цьому плані. Її завдання просте - розгромити, щоб Україна відновлювалася десятиліттями.

Проурядові аналітики сходяться на тому, що свого ставленика просунути на керівництво Україною вони не зможуть. Проблеми з їх відбору можуть виникнути навіть на очевидно проросійських територіях. Окрім ЛНР і ДНР, Москва, не виключено, вимагатиме незалежності для Херсонської області, щоб отримати прохід до Криму. Принаймні, доручено прокачати це питання на переговорах.

Пропрацьовуються варіанти здійснення заходів з розпаду України на буферні зони чи поділу її на дві частини: південь, схід та центр - під впливом РФ, Західна Україна - під патронатом сукупного Заходу.

Проблема для Росії - відсутність серйозного політичного компонента для реалізації планів в Україні. Лише “очистивши” патронатну територію, вона пробуватиме поставити свого або нейтрального діяча. На “неочищеній” території така можливість взагалі вже не розглядається.