Баланс усвідомленої свободи і відповідальності має бути покладений в основу навчально-виховного процесу. Головне, що університет має дати студентові – впевненість в обраній професії, усвідомлення себе як професіонала і своєї запитаності, уміння постійно підтримувати свій ресурс, освоювати суміжні сфери, продукувати нові знання, високу адаптивність і готовність до нестандартних рішень, здатність управляти собою та правильно визначати пріоритети, розуміння своїх великих можливостей.
Для засвоєння кращих практик належить істотно наростити масштаби стажування студентів та аспірантів, рівно ж як і викладачів, у провідних закордонних навчально-наукових центрах та корпораціях.
У цьому плані як багатообіцяючий напрямок слід розглядати розширення підготовки кадрів під конкретні замовлення з фінансовим забезпеченням такої роботи.
Це дозволить університету отримати додаткові можливості там, де їх у нього раніше не було. Розширити інноваційно-прикладний аспект навчання, готувати фахівця з новим мисленням, який заздалегідь бачитиме сферу докладання своїх зусиль і моделюватиме свою перспективу. Роботодавці отримуватимуть готового спеціаліста, якого не буде потреби донавчати.
Важливо створити умови які б дозволяли кожному студенту в процесі навчання розкривати свій потенціал та реалізовувати ідеї і творчі напрацювання. Для цього потрібно формувати творчі колективи під виконання конкретних проектів, створювати стартапи і різноманітні творчі майстерні, проводити аукціони ідей. Інтелект має розвиватись, працювати, цінуватись, приносити користь університету і студенту. Треба лише задіяти все ще недозапитаний величезний потенціал кожного факультету, інституту, кожної кафедри і лабораторії.
Скажімо, в університеті повинні працювати соціологічні та правничі центри, власні телебачення і радіокомпанії, структури з надання медико-біологічних консультацій, допомоги психологів і т.п. Історики пропонувати написання історії родин, знання про яких внаслідок відомих причин вкрай обмежене.
Маючи усі необхідні знання та кваліфіковані кадри, університет покликаний виступати з врозумленими комплексними оцінками й рекомендаціями щодо пандемії та інших явищ. Особливо з урахуванням того, що суспільство не довіряє розрізненій і суперечливій офіційній інформації. Це лише один із багатьох випадків, коли університет повинен нарощувати авторитет та довіру як голос розуму, який реагує на усі суспільно значущі виклики.
Університет має багато здобутків, але не менше він втрачає при такому колосальному потенціалові, який вимагає осмислення і консолідації.
Зокрема і особливо це стосується природничих факультетів. Їх обов'язкова підтримка дозволить істотно приростити наукові результати, які будуть запитані – сьогодні та завтра.
Щоб науковці запрацювали у повному обсязі нам треба додати в управлінській сфері тямовитості, організації та зацікавленості. Інтелектом і можливостями університет повинен входити в крупні національні та іноземні корпорації, поширювати таким чином свій вплив і просування своїх випускників.
Без цього амбіції університету залишатимуться тільки амбіціями. Навіть, на перший погляд, малоймовірне не означає неможливе. Якщо у колективі панує здорова атмосфера, якщо його характеризує повага до кожного, заохочення до творення спільної справи.